Пісня землі (віночок вити –життя любити)
Міністерство освіти і науки України
Комунальний заклад
«Куп’янська спеціальна загальноосвітня
школа-інтернат»
Харківської обласної ради
Позакласний захід «Пісня землі»
Вчителі:Мезиненко Н.В.
Мерзлікіна О.О.
Шварева Н.В.
Кохан Т.М.
Кусяк З.В.
Тема:Пісня землі.(віночок вити –життя любити.)
Мета.
Поглибити знання учнів про про рослини-символи, український віночок, про значення кожної стрічки у вінку, про послідовність вплітання квітів та стрічок.
Розвивати мовлення, мислення учнів, удосконалювати навички виразного читання віршів, навички правильного читання прозового тексту.
Виховувати любов і повагу до нашої землі, рідного краю, до традицій нашого народу.
Обладнання :
Зразки різних вінків, стрічки, предметні малюнки, квіти, вірші, пісні, загадки, ребус, дидактична гра, роздатковий матеріал.
Хід заняття :
Інтелектуальна гра
(Записати потрібні букви о або и)
Він…ч…к в…т… – ж…ття люб…т… .
Отже, тема сьогоднішнього заняття: Пісня землі.(віночок вити –життя любити.) ”. І ми дізнаємось, яка це наука – сплести правильно
віночок. А також зрозуміємо значення кожної квітки і стрічки у віночку.
Евристична бесіда
Дуже багато народних звичаїв, обрядів, ритуалів, повір’їв, пов’язаних саме з вінком. Він – невід’ємна частина українського національного костюма. Це не тільки прикраса, це – оберіг, таємничий “знахар душі”. У ньому, вірили люди, є сила, котра болі знімає, здоров’я додає.
– Коли дівчата одягали віночок?
– З яких квітів його плетуть?
– Які стрічки пов’язують? Чому?
– Яке значення мають певні квіти у віночку?
Робота з наочністю:
а) дівчата у різноманітних віночках;
б) квіти, з яких можна плести віночки;
в) показ готових сплетених віночків.
Розповідь учителя:
Історія українського вінка сягає в далеку давнину. Упродовж року, особливо на свята, дівчата прикрашали волосся квітами та стрічками. Причому живими квітами влітку, а взимку зеленим листям барвінку та калиною. За давніми звичаями в Україні, закінчуючи жнива, жінки-селянки, дов’язуючи останнього снопа, плели два вінки з жита і пшениці, прикрашаючи ними голівки молоденьких дівчаток, і гуртом з піснями йшли до господаря ниви на частування. На свято Івана Купала плели вінки з польових квітів, опускали їх на воду, щоб дізнатися, з якого боку слід чекати судженого.
Колись віночок плели так. Кожен віночок мав 12 квіток. Про те, які це квіти, їх значення та місце у віночку ми зараз дізнаємось.
(Розповідь чергується з практичною роботою учнів [заплітанням вінка], віршами, піснями, загадками та легендами).
1. Деревій – посідає у вінку найпочесніше місце. Його вплітали до віночка першим. Ці біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Коли квітки зацвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця квітка, вона завжди цвіте. Тому люди вплели її до вінка, як символ нескореності.
2. Ромашка – наймолодша у вінку. Вона дає людям здоров’я, доброту і ніжність.
Учениця Дрімає всесвіт на травиці,
Підперши зіркою щоку,
Стоїть по пояс в Україні,
Ромашка в білому вінку.
Учениця
Радіє ромашка,
Мов квіточка пташка,
Розметнула крила,
Радосинь зустріла.
Калина
Учениця
Загадка. У лісі на горісі
червона плахта горить.
Учениця Загадка. Сидить дід над водою з червоною бородою. А хто йде, не мине, за борідку ущипне.
Так, це калина. Цвіт її вплітаємо у віночок поряд з ромашкою. Це символ краси та дівочої вроди, символ України. Це ще й ліки від простуди та інших хвороб.
Учениця У калиновім гаєчку,
Соловейко звив гніздечко,
Усміхається калина,
Ллється пісня солов’їна.
Учениця
– Беріте калину, червоні корали,
Ці кетяги сонце і небо ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою, знімає.
Пісня “Ой є в лісі калина” (співають учні)
Барвінок
– це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя. Барвінком прикрашали святковий стіл, з нього плели весільні букетики. Взимку відвар барвінку пили
від простуди. Барвінок – символ хлопця. Це завжди вродливий, ставний парубок.
Барвінок – рослина добра, захисник.
У народі живе чудова легенда про походження рослини. Діялося це тоді, коли турки і татари нападали на українську землю. Увійшли якось вороги у село і винищили там усіх людей. Лише один парубок і дівчина сховалися у лісі. Але і їх знайшли бусурмани. Парубка люті зайди зарізали, а дівчину задушили. От із парубочої крові і виріс барвінок у лісі. Тому і належить у квітнику за барвінком доглядати, насамперед, дівчині.
Відомий барвінок як і приворотне зілля. Казали, що ця рослина оберігає від нечистої сили і чаклування. Барвінок вішають над дверима й вікнами, щоб злі духи не проникали в дім.
Учениця. Цвіти, барвіночку,
Стелися листочком.
Прийди, козаченьку,
Не сам, з товариством.
Прийди у неділю,
Прийди в понеділок,
Як зацвіте м’ята,
Хрещатий барвінок.
Учениця. Барвінку хрещатий,
Буяй біля хати,
Буду тебе поливати,
Цвіт блакиті шанувати.
Любисток і васильок – за народним повір’ям, колись вони були птахами, які вчили людей любити один одного, бути щирими у розмовах. Коли ж померли, то проросли двома пахучими рослинами – любистком і васильком. Люди люблять їх не лише за пахощі, а й за лікарські властивості. Їх використовують, миючи волосся, купаючи діточок, ними освіжають домівки. Тому у віночку це символ людської відданості, вміння бути корисним.
Учениця. Край вікна любисток
Пророста весною,
Тягнеться до сонця голубе стебло
Заросла стежина
Рутою травою,
Де моє дитинство вперше зацвіло.
Чорнобривець – у давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки з яскраво-червоними халявками і чорними голівками. І називали їх чорнобривцями. У віночку це – символ вроди.
Пісня: “Чорнобривців насіяла мати”.
Чорнобривчиками ще називають красивих чорнявеньких хлопчиків. Люди говорять про такого: “Гарний, як чорнобривчик”, а мама зве сина: “Чорнобривчику мій”.
Безсмертник – дарує нам здоров’я.
Через те і славлять цю квітку у піснях.
У віночку це символ довголіття.
Цвіт вишні або яблуні – символ материнської любові.
Учениця. Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким.
Дівчаточко і хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть.
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати!
“Ой вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!” –
“Ой того ми так високо
Виросли на гіллі, –
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?”
Пісня: «Мамина вишня» або «Цвіте черешня в мами на городі».
1) Коло хати вишні зацвіли,
Кругом хати танок повели,
Світись, наша хатонько,
Ясен цвіт,
Цвіти, наша рідная,
Поки й світ.
2) Стали вишні хату наряджать,
стала хата вінець надівать.
Світись, наша хатоньоко,
Ясен цвіт,
Цвіти, наша рідная,
Поки й світ.
Ружа, мальва, півонія – в народі кажуть, що колись Ружа була дуже вродливою дівчиною як і її сестри – Мальва та Півонія, лікували людей від сердечних хвороб. І якось прийшов до них вітер-зимовій. Постукав у двері і питає:
– Чи тут живуть дівчата-красуні, що людей лікують, здоров’я дають?
– Тут, – відповіла Ружа.
– То впустіть до хати.
– А хто ти будеш?
– Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.
– А чи не завдасиш нам шкоди?
– Ні.
Відчинила Мальва, і влетів до хати вітер-зимовій.
– На що скаржишся, – запитала Півонія?
– На безсилля з Морозом боролися.
– А чи добре щось ти зробив людям?
– Ні.
– То чому ж тобі співчувати?
– Тому, що я хворий.
– Але ж ми тільки добрим людям допомагаємо, відповіли дівчата.
Тоді дмухнув Зимовій на сестер і перетворив їх на квіти. А людина навесні висадила їх у квітник: мальву – біля вікна, півонію – до води, ружу – до сонця. Відтоді це символи віри, надії, і любові. А ще ці квіти запобігають серцевим хворобам.
Учениця Палахтів Мар’їн корінь
В п’янких пуп’янках півоній
Ой, пестливі пахощі,
Полохливі пахощі.
Учениця.
Ружі тендітна краса
В пелюстках тремтливих роса
Люблю я цю ружу живу,
Ніколи її не зірву.
Учениця. Від мого віконця
До самого сонця
Стеле мальва стежку,
Квіткову мережку
Учениця. Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали колись селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них. Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а русалка кликала коханого на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо води. Волошка – символ кохання.
Учениця. Витають у пшениці
Синьо-жарі птиці
Сяють злотом колоски,
Синім цвітом волошки.
Незабудка – символ хорошої пам’яті.
Учениця. Незабудка
здавна знана,
Квітом любим мені звана.
Діти ж цвіт у завиточку
Ще назвали риб’є очко.
Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно вбитої людини. Тим – то мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних загинув чи помер.
Ця квітка – символ печалі.
Учениця. Ну й мак же красивий зацвів серед поля!
Такий, що повз нього не пройдеш ніколи.
Мурашки спинялись, і коники клякли
Од тої краси незвичайного маку.
І навіть завжди заклопотані бджоли
Літали повільно над маком по колу.
А макові – що? Ну вродився такий.
Красою пишатись йому не з руки.
Тай він не пишався, а всім усміхався
І з кожним привітно і чемно вітався.
І кожний лиш кращого макові зичив,
І всім веселіше ставало утричі!
І все, що стрибало й повзло-заспівало.
Бо знали чудово,
Що добрій красі,
Не заздрять,
А тільки радіють усі.
Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна
квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, ромашка серце заспокоювала.
У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні.
У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний сон та ясну думку.
Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю красну.» В центрі віночка було гроно калини, символ дівочої краси.
Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її. Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці. Жовта стрічка – символ Сонця. Світло-зелена – символ краси і молодості. Блакитна чи синя – символ неба і води. Жовтогаряча стрічка – символ хліба.
Фіолетова – символ душевності.
Рожева – символ достатку.
Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.
Називали віночок дуже гарно “Пісня Землі”
УченицяУ цвіті вишневім,
У колосі жита,
У кетягу калини,
У винограднім гроні,
У дереві кожнім
І в кожнім зелі – голос Землі!
Віночки – обов’язковий атрибут майже всіх свят: Івана Купала, весілля, вечорниць, обжинків, зустрічі весни і т.п.
В зв’язку з цим складено багато віршів, пісень, хороводів, танців. Якщо діти беруться за руки і стають у коло, то кажуть, що вони стають віночками. Віночок – це коло найдружніших, найспівучіших дітей.
Учениця.
Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку,
Зимували – не співали,
Весни дожидали.
Весно, весно, наша весно,
Та що ж ти нам принесла?
Старим бабам – по кілочку,
А дівчаткам – по віночку.
Звила ж я віночок вчора
Звечора, звечора
З зеленого барвіночку
Та й повісила на кілочку.
Учениця.
А в кривого танця
Та й не виведу кінця.
Треба його та й виводити
Кінця – ладу ізнаходити
Треба ж його вести
Та віночок плести
Веду, веду та й не виведу,
Плету, плету та не виплету
Ой вінку, мій вінку
Хрещатий барвінку.
Ой я тебе плела вчора
Та ще вчора ізвечора.
Повісила тебе
На золотім кілочку,
На золотім кілочку
На шовковім шнурочку.
Учениця. Ой, хрещатий барвіночок.
Рясно так цвіте!
Не журися, люба мамо,
Бо – дочка росте!
Ти стелися, барвіночку,
У нас у садку:
На купального Івана
Буду я в вінку…
Я з дівчатками надвечір
Вийду до води,
Мій вінок на сині хвилі
Я пущу пливти.
Пливи, пливи, мій віночку,
Барвінковий цвіт,
У далекий невідомий,
У казковий світ.
Пливи, пливи, мій віночку,
Рівно по воді:
Все, що я не загадаю,
Збудеться тоді.
Гра “Впізнай рослину”
Учні працюють з роздатковим матеріалом. В одну кишеньку вкладають назви квітів, які вплітають до віночка, а в іншу кишеньку – назви дерев.
Підсумок . Скільки квіток має бути у вінку?
Назвіть ці квіти.
Як називають віночок?
Подяка дітям за активну участь у заході.