Сценарій уроку з нагоди 390-річниці перемоги у Хотинській битві
Сценарій уроку з
нагоди 390-річниці перемоги
у
Хотинській битві
«Минуть роки, минуть віки, а подвиг житиме завжди»
На виконання Указу Президента України від 06.12.2010 №1075/2010 «Про відзначення 390-ї річниці перемоги у Хотинській битві», листа Міністерства освіти і науки України від 06.01.2011 №1 / 9-9 «Про проведення заходів з відзначення 390-ї річниці перемоги у Хотинській битві», з метою вивчення подій Хотинської війни, вивчення і популяризації політичної та військової діяльності гетьмана Петра Сагайдачного, інших визначних воєначальників і учасників Хотинської битви, залучення учнівської молоді до участі у заходах, спрямованих на формування моральних та загальнолюдських цінностей, виховання патріотизму, духовності, високої національної гідності, поваги до героїчного минулого українського народу, в комунальному закладі «Куп’янська загальноосвітня школа-інтернат Харківської обласної ради» в лютому 2011 року розпочався довготривалий загальношкільний навчально-виховний проект, присвячений 390-й річниці битві під Хотином на тему: «Минуть роки, минуть віки, а подвиг житиме завжди». Була створена творча група: вчитель історії Кохан Т. М., вихователі Старагіна І.В., Долгополова О.В., яка розробила план заходів на період з січня 2011 року по жовтень 2011 року. Слід відзначити такі заходи: загальношкільна виставка
малюнків «Слава нині і повік козакам сміливим», загальношкільна вікторина «Пам’ятаймо чиї ми сини». Найактивнішу участь у проведених заходах взяли учні 8 -10 класів, а саме : Каретник Микола (8-А кл.), Піщуліна Маргарита (8-Б кл.),
Литаєва Любов, Шуляков Олександр, Кандала Валентина (9-А кл.) Матвієнко Євген, Павлицький Святослав, Васильєв Дмитро, Черніков Артур, Шияненко Сер гій (10-А кл.)
Завершальним етапом цього проекту стало проведення 17 листопада 2011 року бінарного уроку в 9-А класі вчителем
Кохан Т. М. з предметів «історія» та «українська література», тема якого «Значення Хотинської битви в історії України».
План-конспект бінарного уроку
Тема уроку. Значення Хотинської битви в історії України
Мета:
навчальна : познайомити учнів з походом козаків, проаналізувати політичну діяльність Петра Сагайдачного, дати оцінку участі українського козацтва у Хотинській битві 1621 року;
корекційно-розвивальна: розвивати вміння
аналізувати й узагальнювати явища та події, давати стислу характеристику історичному діячеві та визначати його місце і роль в історичному процесі.
виховна: виховувати інтерес до минулого нашої країни.
Обладнання: карта України, портрети гетьманів, мультимедійний проектор, відеопрезентація, картки із завданням.
Тип уроку: комбінований, урок – подорож
Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська мова та література
Хід уроку
І. Організаційний момент:
– перевірка наявності учнів;
– перевірка готовності учнів до уроку;
– визначення психологічного настрою учнів :
Бо такого ще не було
В товаристві отамана,
Ще ніхто не бив так славно
Яничара й бусурмана.
І ніхто не вів так мудро
Товариства в чистім полі,
Так братів ніхто не вивів
Із турецької неволі.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
Сьогодні тема нашого уроку: «Значення Хотинської битви в історії України». Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною – треба знати минуле свого народу, його історію.
У минулому українського народу було неповторне і легендарне явище – Запорозька Січ. На Січі жили козаки, які більшу частину свого життя ходили в героїчні походи і подорожували.
І сьогодні у нас незвичайний урок. Ми відправимося річкою Дністром до Хотинської фортеці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Діти, пригадайте, на чому ходили козаки річкою? ( відповіді дітей)
З якого дерева козаки робили « Чайки»? ( відповіді дітей)
ІV. Узагальнення і систематизація знань і умінь
Саме сьогодні ми відправимось в
подорож на козацькій « Чайці»
1-а зупинка
«Запорозька Січ»
(на екрані – зображення Запорозької Січі)
На цій зупинці ви повинні пригадати про Запорозьку Січ, дати відповіді на запитання.
1. Як називали козаків які охороняли Січ?
2. Як вони сповіщали про небезпеку?
3. Що означає слово козак?
4. Скільки куренів було на Запорозькій Січі?
5. З чого козаки будували курені?
6. Що вони будували по середині Запорозької Січі?
2-а зупинка
«Географічна»
(демонстрація карти і малюнку Хотинської фортеці)
Сьогодні Хотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, туристичний і культурний центр Буковини. Місто Хотин знаходиться на правому березі Дністра. Річка Дністер займає друге місце по величині після річки Дніпро. Звідки пішла назва « Хотин»? Про походження назви «Хотин» багато існує легенд. Здавна люди розповідали, що містечко заснувала подружня пара Хо і Тіна. Як же це сталося?
Народився колись далеко від цих місць в давньоруському поселенні хлопчик. Бог дав йому талант і вдачу до різної роботи. Його батьки скоро померли, ріс він сиротою, та усім він дуже подобався, був як рідний. І називали його усі так: «Хороший», а скорочено «Хо».
Сподобалася йому дівчина, яку звали Тіна. Вирішили вони одружитися, але її батьки їй не дозволяли. Зрозуміли Хо і Тіна, що треба їм від людей втікати, щоб своє щастя зберегти.
Змайстрував Хо човен і попливли вони Дністром. Вирішили вони так: «Куди човен вітер занесе, куди вода річки приб’є, на тій землі треба нам своє гніздечко вити.» І прибило човен їх хвилею до того берега Дністра, де зараз місто Хотин. Жили, поживали та добра наживали. Тіна народжувала йому діток. Не могло не привернути місто увагу тих, хто пропливав по Дністру. «Хотим жить тут» часто лунало на давньоруській мові, а потім у слові «Хотим» змінилась буква «М» на «Н»- так і стали це місто звати «Хотин».
Отже, пішла назва міста від слова «Хотіти» або від перших поселенців Хо і Тіни.
3-я зупинка
«Історична»
(Демонстрація портретів П.Сагайдачного, Османа ІІ і Яна Ходкевича)
Петро Сагайдачний людина нестримної, кипучої енергії, патріот своєї землі, він пішов на Запорозьку Січ, освічений, талановитий і хоробрий Сагайдачний незабаром зайняв помітне місце серед козацької старшини. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках».
Найвідомішою і найбільш важливою історичною подією, яка відбулася під Хотином у XVII столітті, була війна 1621 року
між турками і поляками, які володіли тоді величезною територією України і у якій вирішальну роль відіграли українські запорозькі козаки на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним.
На початку серпня 1621 року турецький султан Осман ІІ зосередив під Хотином більш як 250- тисячну армію, яка мала понад 300 гармат, велику кількість верблюдів, коней і чотири бойові слони. Польща на той час змогла протиставити туркам лиш 35- тисячну армію на чолі з Яном Ходкевичем.
Перші збройні сутички двох армій заставили поляків згадати недавні помилки під Цецорою і попросили допомоги у запорозьких козаків. Петро Сагайдачний на чолі більш ніж 40-тисячного війська 2 вересня вступає в бій.
(демонстрація фрагменту відеофільму «Вогнем і мечем»)
Звіти творчих груп учнів про хід
Хотинської битви.
Турецький султан усю міць своїх загонів спрямує на українців, розуміючи, що, розбивши Сагайдачного, можна виграти війну. Увесь день, від самого ранку до вечора, тривали жорстокі бої. Битва була такою жорстокою, що ніч ледве могла його зупинити. Турецька артилерія безперервно обстрілювала запорозькі окопи. Татари люто атакували передові загони
запорожців, намагаючись відрізати їх від решт військ.
Боротьба тривала 39 днів. Командування польсько-козацької армії готувалося до рішучого бою. Головна роль
відводилася 20- ти тисячам кінних та піших козаків, які вночі мали прокрастися до табору турків і здійснити напад. Козаки майже дісталися до турецьких наметів, як пішов дощ, від якого міг змокнути порох у рушницях. Необхідно було
відступити.
У таборі почалося невдоволення. Козаки вимагали від Сагайдачного лишити поляків і повернутися в Україну. Тільки завдяки своєму авторитету Сагайдачному вдалося втримати козаків.
8 жовтня турки спрямували всі сили на польські й особливо козацькі позиції. Але битва була програна, а тому наступного дня турки запропонували переговори, у результаті яких 9 жовтня султан Осман ІІ був змушений укласти Хотинський мир.
У Хотинській битві 1621 року вирішальну роль відіграли українські козаки на чолі з Петром Сагайдачним. У цих боях гетьман Сагайдачний дістав численні поранення. 2 травня 1622 року легендарний гетьман помер у Києві. Своє майно він розділив на три частини – дружині й двом братським школам (Київській і Львівській).
Слово вчителя про значення Хотинської битви:
1. Під Хотином було розбито ілюзії турецького султана про непереможність його армії.
2. Битва показала турецькому султанові неможливість розширення його імперії за рахунок невільних європейських країн.
3. Військову могутність турецької імперії було підірвано.
4. Вирішальну роль у перемозі над турками у Хотинській війні належить українським козакам. Їхні воєнна тактика, чудовий вишкіл, хоробрість, стійкість стали великою перешкодою для турецького війська.
4-а зупинка
«Козацька»
(на екрані – зображення козацьких клейнодів)
Завдання для дітей:
Розповісти про козацькі клейноди.
Що таке корогви, бунчук, булава, литаври?
V.Фізкультхвилинка
5-а зупинка
«Фольклорна»
(перегляд відео на пісню «Ой на
горі та женці жнуть» про П.Сагайдачного)
Пісні про героїв цієї битви співав український народ.
Багато легенд складено про Хотинську фортецю ( учень виразно читає легенду про пляму на фортечній стіні, на екрані –
зображення Хотинської фортеці).
Легенда про
пляму на фортечній стіні
Колись у фортеці жив воєвода з молодою красунею – дружиною. У них народилася донечка. Батьки не могли натішитись дівчиною – такою милою і прекрасною вона була. Але коли донечці виповнилося 6 років, померла її мати. Воєвода дуже сумував за дружиною, став після її смерті замкнутим, злим і жорстоким. Минув час, доньці воєводи виповнилося 16 років і вона закохалася в юнака з бідної сімї. Батько заборонив дівчині бачитися з бідняком, але вона не перестала кохати хлопця. Тоді розлючений воєвода наказав своїм слугам замурувати неслухняну доньку живцем у стіні фортеці. Наказ воєводи було виконано, а на тому місці, де замурували дівчину, на стіні з’явилася волога пляма. Кажуть, що то через камінь просочилися сльози нещасної закоханої дівчини.
Слово
вчителя
У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стара фортеця», «Тарас Бульба». Беручи до уваги багаті історичні традиції міста, 2000р. постановою Кабінету Міністрів України був створений Історико –архітектурний заповідник «Хотинська фортеця». А у вересні 2002 р. згідно з указом Президента України, древнє місто відзначило свій 1000 – літній ювілей. 21 серпня 2007 р. її оголошено переможцем акції та визнано одним із семи чудес України.
6-а зупинка
«Мовознавча»
Завдання на картках « Зберіть
прислів’я»
1. Де байрак ,
там і слава.
2. Де козак ,
а все знає.
3. Козак мовчить
ні тучі ні грому.
4. Козак не боїться
там і козак.
5. Козацькому роду
не має.
6. Козак журби
нема переводу.
Запитання до дітей. Як ви розумієте значення цих прислів’їв?
Індивідуальна робота з учнем. Читання прислів’їв.
VІ. Закріплення знань та
вмінь учнів
7-а зупинка
«Кінцева»
Тестові завдання на картках.
1. В 1621 році відбулась битва під:
а) Цецорою;
б) Хотином;
в) Полтавою.
2. Скільки днів тривала боротьба?
а) 39 днів;
б) 60 днів;
в) 30 днів.
3. Переможцями у Хотинській битві
стали:
а) козаки;
б) турки;
в) татари.
4. Хто стояв на чолі козаків:
а) Осман ІІ;
б) Петро Сагайдачний;
в) Ян Ходкевич.
VІІ. Домашнє завдання
Виконати вправу « Фортеця моєї держави». Вписати в кожний блок «Фортеці» слова, необхідні для того, щоб наша держава була міцною, як фортеця.
– Що нового дізнались на уроці?
– Чого навчились?
– Де можна використати набуті знання та вміння?
ІХ. Мотивація
оцінок, виставлених учням за роботу на
уроці